вода

вода - water - Wasser – дуже поширена в природі найпростіша стійка хім. сполука водню з киснем Н2О. За звичайних умов В. - безбарвна рідина без запаху і смаку. Молекул. маса 18,0153. Густина 1,0. Вміст в літосфері 1,3-1,4 млрд. км3, в гідросфері - 1,4-1.5 млрд. км3 (96% - у світовому океані). На суші розрізняють В. підземну - 60 млн. км3, льодовикову - 29, озерну - 0,75, ґрунтову - 0,075, річкову - 0,0012 млн. км3. В атмосфері знаходиться 13-15 тис. км3 В. В. - слабкий електроліт, має аномально високу питому теплостійкість, дисоціює з утворенням Н2 і О2 при t понад 1500оС. Лужні та лужноземельні метали реагують з В. при 20оС., Mg i Zn - при 100оС. Природна В. (крім атмосферної) завжди має домішки, г.ч. - солі кальцію і магнію. В. дуже реакційно здатна сполука, обов’язковий компонент практично всіх технологічних процесів. Ізотопні різновиди В. - важка В. (оксид дейтерію) D2O та надважка В. (оксид тритію) Т2О. В природних водах на 1 атом дейтерію припадає 6500-7200 атомів Н. Існують декілька моделей структури води. Перша представляє В. як однорідний континіум. Друга передбачає наявність двох і більше структур В. (ажурна структура льоду, тетраедрична структура типу кварцу - вода-2 і проста симетрична упаковка - вода-3). Є припущення, що В. має клатратну структуру типу газових гідратів. Частина науковців дотримується кластерної моделі В. Див. вода адсорбційна, вода вільна, вода гідроксильна, вода зв’язана, вода конституційна, вода кристалізаційна, вода молекулярна, води капілярні, води змішані, води природні, вуглекислі води, ґрунтові води, кріогалінові води, нафтові води, підземні води, поховані води, прозорість води, промислові води, радіоактивні води, рудні води, термальні води, торфяні води, тріщинні води, тріщинно-жильні води, тріщинно-порові води, тріщинно-карстові води, хлоридні води, шахтні (рудникові) води.